Закон про заборону розповсюдження тонких пластикових пакетів набуває чинності з 10 грудня. Заборона стосується об’єктів роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст закону (проект 2051-1).

Законом забороняється розповсюдження надтонких пластикових пакетів (із стінками товщиною менше 15 мікрометрів); тонких пластикових пакетів (із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів); оксорозкладних пластикових пакетів.

При цьому винятком стануть пластикові пакети, обмежені величиною (225х345х450 мм), що використовуються для м’яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів, для яких пакет є первинною упаковкою. Ці пакети можна використовувати в магазинах до 1 січня 2023 року.

Заборона також не стосується біорозкладних пакетів.

Згідно з законом, розповсюдження пластикових пакетів каратиметься штрафом від 1700 до 3400 гривень. За повторне порушення стягуватиметься штраф від 3400 до 8500 гривень.

Законом також встановлюється заборона безкоштовного розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг.

Кабінет міністрів України має намір встановити мінімальні роздрібні ціни на пластикові пакети. Проект документа поки що не ухвалений.

Документом планується встановити мінімальні роздрібні ціни на пластикові пакети у формі рукава, з дном та відкритою горловиною із стінками товщиною понад 50 мікрометрів у таких розмірах, гривень за один пакет з ПДВ:

  • 2,00 - без ручок (без бокових складок);
  • 2,50 - без ручок (з боковими складками); з ручками (без бокових складок);
  • 3,00 - з ручками (з боковими складками).

Як повідомляло РБК-Україна, Рада схвалила закон, згідно з яким заборонять продаж пластикових пакетів у всіх точках торгівлі та сфери обслуговування, за винятком певних випадків.

Інформаційне видання «Український Південь» з посиланням на сторінку КП “Миколаївпастранс” у соціальних мережах повідомляє, що в Миколаєві запровадили нові правила пасажирських перевезень: «Згідно із Постановою Кабінету Міністрів від 24 листопада 2021 року №1240 вносяться зміни до попередніх постанов.

Тепер (з 6 грудня 2021 року) перевезення пасажирів у міському транспорті здійснюється в кількості не більшій «ніж сукупна кількість місць для сидіння та 50% місць для стояння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу».

Також комунальне підприємство закликає не забувати про засоби захисту органів дихання (маски, респіратори).

З 6 грудня 2021 року в Україні почнуть діяти нові правила карантину. Обмеження торкнуться українців, які не зробили щеплення від коронавірусу.

Про це під час брифінгу 3 грудня 2021 року повідомила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

Згідно з ними, українці зможуть відвідувати громадські заклади та установи у жовтій зоні карантину лише за умови, якщо вони зробили хоча б одне щеплення від коронавірусу та мають документ, який підтверджує це: жовтий сертифікат вакцинації чи довідку форми 063/о.

– Ця ж норма буде поширюватися й на співробітників громадських закладів – для обслуговування відвідувачів та клієнтів працівникам ресторанів, готелів та спортзалів доведеться мати принаймні одне щеплення проти коронавірусу, – зазначила Марія Карчевич.

Водночас з понеділка термін дії жовтих сертифікатів буде зменшений та становитиме 30 днів.

– Ми спостерігаємо тенденцію, коли люди, отримавши першу дозу вакцини, не звернулися вчасно за другою. Тож із 6 грудня усі громадяни, в яких від дня отримання першої дози сплине 30 днів, використовувати жовтий сертифікат не зможуть, – додала вона. Альтернативою цим документам будуть негативний ПЛР-тест на коронавірус, чинний 72 години, або довідка про одужання.

Щоб працювати та відвідувати громадські заклади у червоній зоні карантину треба мати сертифікат про проходження повного курсу вакцинації, негативний тест або довідку про одужання.

Джерело: ФАКТИ

Кабмін повернув норму, яка була встановлена раніше, але була знижена до 35-40% ухвалою від 1 вересня 2021 року.

Кабмін вніс зміни до порядку призначення та виплати стипендій. Повертається норма про кількість одержувачів стипендій, яка раніше була зменшена урядом. Постанова оприлюднена на Урядовому порталі.

Зазначається, що кожен семестр вчена рада ВНЗ визначає однаковий для всіх факультетів ліміт стипендіатів, яким призначатиметься академічна стипендія. Цей показник встановлюється у відсотках (в діапазоні від 40 до 45) фактичної кількості студентів денної форми навчання, які навчаються за державними (регіональними) замовленнями.

Кабмін повернув норму, яка була встановлена ​​раніше, але була знижена до 35-40% ухвалою від 1 вересня 2021 р. №933.

Раніше повідомлялося, що стипендії стануть більшими, але отримають їх менше студентів.

Група народних депутатів запропонувала повернути скасоване у 2017 році державне регулювання цін на продукти харчування, які мають суттєву соціальну значущість, та встановити граничну націнку на них у межах 5-15% від відпускної ціни виробника.

Відповідна ініціатива міститься у законопроекті №6374 про внесення змін до закону "Про ціни та ціноутворення" щодо відновлення державного регулювання цін на соціально значущі продукти харчування, який був зареєстрований у Верховній Раді 2 грудня.

Ініціаторами документа є, зокрема, нардепи Олександр Гайду, Дмитро Соломчук, Микола Задорожній, Валерій Зуб та Володимир Крейденко (усі - "Слуга народу"), Геннадій Вацак (депутатська група "Довіра") та Сергій Мінько ("За майбутнє").

Відповідно до тексту документа, держрегулювання цін на "соціальні" продукти харчування здійснюється шляхом встановлення граничної торгової надбавки (націнки), яка може бути не менше ніж 5% і не більше ніж 15% від відпускної ціни у їхнього виробника.

Перелік продуктів харчування, які мають суттєву соціальну значущість, встановлює Кабінет Міністрів. При цьому, згідно із законопроектом, уряд буде зобов'язаний запровадити держрегулювання цін на крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, вермішель із борошна вищого ґатунку пшениці, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний, батон із пшеничного борошна, яйця курячі категорії С1, тушку курячу, воду мінеральну негазовану, масло вершкове жирністю 72,5% та олію соняшникову.

Очікується, що реалізація норм цього законопроекту дасть змогу відновити державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування, що особливо важливо для незахищених верств населення.

У пояснювальній записці до документа нардепи нагадують, що 1 липня 2017 року було скасовано держурегулювання цін на продовольчі товари та послуги на ринках, завдяки чому, за їхніми даними, відбулося зростання цін на продукти харчування.

Парламентарі також посилаються на досвід країн ЄС, де, за їхніми даними, державному контролю підлягає переважна частина продукції аграрного сектору - 88-97%. Автори документа зазначають, що в Євросоюзі насамперед здійснюється нагляд за цінами на продукцію землеробства (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза, ріпак, соняшник), а також на велику рогату худобу, молоко, цукор, оливкову олію.

Як повідомлялося, Кабмін з 1 липня 2017 року скасував державне регулювання цін на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі.

Уряд також скасував необхідність декларування виробниками зміни оптово-відпускних цін на 13 груп товарів, граничних рівнів рентабельності виробництва борошна та хліба соціальних сортів, дитячого харчування.

Крім того, Держпродспоживслужба втратила повноваження щодо контролю ціноутворення на ринку продовольства.

Із 1 жовтня 2016 року в Україні за ініціативою уряду реалізовувався пілотний проект щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі (нині - Міністерство економіки) у червні 2017 року заявило, що призупинення державного цінового регулювання суттєво не вплинуло на динаміку цін на споживчому ринку, тому пілотний проект є успішним.

Джерело: Interfax-Україна