Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроект №5877. Він передбачає посилення відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Як повідомляє "РБК-Україна", посилаючись на трансляцію засідання парламенту, рішення підтримали 236 народних депутатів.
Метою законопроекту є врівноваження дерегуляційних заходів, передбачених проектом закону, в частині актуалізації складу злочинів за правопорушення у сфері містобудування, а також збільшення відповідальності за злочини, передбачені відповідними кодексами.

Так, у випадку незаконного будівництва законопроектом вводиться тимчасовий арешт об’єктів, який унеможливить їх використання.

Проект закону також пропонує вдосконалити норми щодо відповідальності за підробку документів і внесення сфальшованих відомостей до електронної системи та посилити відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво.

Нещодавно Мінрегіон анонсував створення переліку об’єктів незавершеного житлового будівництва. Документ зобов'язує усі міські й обласні державні адміністрації сформувати списки "довгобудів" і створити на кожного з них інвентаризаційну справу.

«Постать Миколи Троянова заслуговує на увагу театрознавців всього світу», - у Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького презентували книгу «Николай Троянов. Пересказанная жизнь».
«Знати його - радість, бути в колі друзів - гордість, бо кожна зустріч з ним збагачує», - так говорив про Миколу Троянова журналіст Юрій Скиба.
16 грудня 2021 року культурна спільнота Миколаєва святкуватиме 100-річчя від дня народження видатного театрального діяча та почесного громадянина Миколаєва Миколи Олексійовича Троянова .
14 грудня Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького запросила городян, читачів та поціновувачів театрального мистецтва на презентацію книги «Николай Троянов. Пересказанная жизнь».
Возможно, это изображение (1 человек)
Для нас - українців він став легендарною особистістю, хоч народився в Росії, а перші успіхи на професійній сцені зробив у Грузії.
«Цей рік на Миколаївщині був оголошений роком Миколи Троянова. І ми раді, що змогли таким чином долучитися до цього дня. Також радіємо з того, що першими презентуємо широкому загалу цю книгу. Ідея про її написання народилася далеко за межами Миколаєва й України. Це й не дивно. Адже постать Миколи Троянова заслуговує на увагу театрознавців всього світу. Я особисто мала змогу спілкуватися з Миколою Олексійовичем, бачила його вистави. Це колосальна можливість торкнутися неймовірного досвіду Миколи Троянова. Знаєте, бувають люди, які світяться. Таким був Микола Олексійович Троянов», - говорить директор Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького, заслужений журналіст України Інга Хоржевська.
Книга, створена до ювілею Миколи Олексійовича Троянова, вийшла друком наприкінці листопада. Її автор й упорядник театрознавець, театральний оглядач Олена Жатько.
«Ми з Миколою Олексійовичем були знайомі. Щоправда, не так довго, як більшість його учнів. Познайомилися ми наприкінці 2012 року. Ймовірно, я найменше право маю називатися його ученицею. Я не була зайнята у його виставах. Мені поталанило бути присутньою на декількох зустрічах Миколи Олексійовича з акторами-аматорами. Втім, нас пов`язувало дещо інше. Про це я намагалася написати в книзі. Звичайно це література, театр. Той світ високого, дійсно ідеального мистецтва, який для мене відкрив Микола Олексійович. Мені здається, що краще за нього цього ніхто б не зробив. Тому, коли прийшов 2021 рік і разом з ним ювілей, сторіччя Миколи Олексійовича, стало очевидним, що вкрай необхідно підготувати щось суттєве аби зберегти пам`ять про цю унікальну людину. Усі знають на скільки трепетно Микола Олексійович ставився до книжок. Книга в житті майстра – особлива категорія. Він їх порівнював з людьми, ставився до них з такою ж повагою. Ось так і народилася ідея про написання книги»,- зазначає авторка ідеї та упорядник книги.
Возможно, это изображение (1 человек)Возможно, это изображение (1 человек)Возможно, это изображение (1 человек)
Робота над виданням тривала протягом цього року. Перша зустріч Олени Жатько відбулась у Санкт-Петербурзі із Сергієм Рускіним. Він учень Миколи Олексійовича Троянова – сьогодні ведучий актор Санкт-Петербурзького академічного театру комедії ім. Миколи Акімова. Це було у лютому. Весною Олена Жатько побувала з творчою експедицією на Батьківщині майстра. Згодом був цілий період спілкування з учнями. Повністю робота завершилась у вересні-жовтні.
«Така особистість, як Микола Троянов, потребує систематичного вивчення. Ймовірно, це зараз пролунає дуже голосно, але я як театрознавець можу оцінювати такі явища й особистостей, якою був Микола Олексійович. Його творчість потребує скрупульозного, постійного вивчення й уваги. Це стосується як театрознавців, так і краєзнавців і взагалі історії театру. Тому що аматорське мистецтво, аматорський театр на Миколаївщині та на півдні України одне з важливих явищ. Водночас маловивчених. І Микола Олексійович, який створив Народний театр у місті у 60-ті роки, це такий пласт для вивчення, який неможливо реалізувати однією книгою. Тому я сподіваюсь, що ця книга стане першою, але далеко не останньою», - ділиться сподіваннями авторка ідеї та упорядник видання Олена Жатько.
Возможно, это изображение (8 человек, люди стоят и в помещении)
 
У книзі, яку 14 грудня презентували миколаївській громаді у Центральній міській бібліотеці ім. М.Л.Кропивницького, докладно написано про роботу заслуженого артиста Грузинської РСР у Миколаївському російському театрі. Розміщена таблиця з переліком виконаних ним ролей. Вивченням творчого доробку Миколи Троянова у російській драмі Миколаєва займалася Марина Васильєва, актриса та історик театру.
«Я не була ученицею Миколи Троянова. Проте, я постійно виходжу й працюю на тій сцені, де працював Микола Олексійович - талановита людина, заслужений артист Грузинської РСР. Я пишаюся тим, що працюю у тому театрі, де грали майстри такого рівня. Щаслива від того, що майже рік є частиною цього процесу – року Миколи Олексійовича Троянова. Значну частину часу займалися підготовкою цієї книги. Кожен з авторів зі свого боку. Мною, як викладачем акторської майстерності Миколаївського муніципального академічного коледжу, там була поставлена вистава за п`єсою митця «Миколаївська доля мічмана Даля». У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі ми готуємо вечір пам`яті Миколи Олексійовича. Я дуже дякую усім, хто організовував заходи. І в першу чергу авторці ідеї та упорядникові книги Олені Жатько», - зазначає Марина Васильєва.
Возможно, это изображение (1 человек, стоит и в помещении)Возможно, это изображение (2 человека, люди стоят и в помещении)
Микола Олексійович Троянов – геній зі своїми ідеями та стилем. Він був оригінальним в усьому – режисурі, драматургії, акторській майстерності. Але це було б не на стільки глибоко, якби він не був справжнім миколаївцем, безмежно закоханим в мальовничу красу нашого південного краю, яку оспівував у власній драматургії. Микола Троянов - людина з великої літери – приклад служіння обраній справі життя.
Возможно, это изображение (3 человека, люди сидят и в помещении)
 
 
Павло Москальов

Президент Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України» і кілька дотичних законопроєктів, які мають забезпечити чистоту законодавчих намірів щодо громадянства. Проте разом з тим цей законопроєкт може спростити механізм купівлі земель сільгосппризначення іноземцями.

Про це йдеться в матеріалі на AgroPolit.

«Це така спроба легалізувати іноземний капітал на внутрішньому ринку землі для придбання сільськогосподарських паїв. Ми ж пам’ятаємо, що за законом 552-IX право власності на землю отримали громадяни України», – прокоментувала головна редакторка сайту Наталія Білоусова.

За її словами, ухвалення законопроєкта №6368 автоматично відкриває доступ для іноземного капіталу. Адже не існує наразі юридичних перепон, які б забороняли придбання с/г землі «етнічним українцям-іноземцям» з новою українською пропискою.

«Їм же ніхто не заборонить і створювати українські юридичні компанії. Тобто це схоже на добре продуману "тиху" схему заведення іноземного капіталу під придбання землі», – зауважила редакторка.

Експертка вважає, що було б логічним встановити мораторій, наприклад, на 5 років для таких громадян на придбання сільськогосподарської землі.

«Така процедура зберегла б чистоту намірів етнічних українців і реальне бажання працювати на землі, а не втілювати на практиці ефект швидких спекулятивних інвестицій. Ми ж бачимо, що світові ринки капіталів перегріті вільними грішми, які потрібно кудись вигідно вкласти, а земля це хороший варіант», – зазначає Білоусова.

Нагадаємо, що в Україні вже зареєстровано майже 60 тис. правочинів щодо купівлі-продажу землі, якими охоплено понад 150 тис. га землі.

Наступного року заплановано навчання за участю, зокрема, американських, британських, румунських, польських військових підрозділів.

Верховна Рада ухвалила законопроект про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2022 році для участі у багатонаціональних навчаннях. Законопроект №6359 підтримали 318 парламентарів, повідомляється у Telegram-каналі Ради.

"Закон забезпечує виконання завдань у сфері безпеки та оборони у загальному контексті реалізації пріоритетного зовнішньополітичного курсу держави, підвищує ефективність реалізації національних програм щодо розвитку власних збройних сил, а також дає можливість збільшити фінансові надходження до національної економіки за рахунок надання відповідних товарів (робіт, послуг) для підрозділів інших країн", - йдеться у повідомленні.

Так, іноземні військові підрозділи зможуть взяти участь у: 

  • багатонаціональних навчаннях Об'єднані Зусилля-2022;
  • українсько-американських навчаннях Репід Трайдент-2022;
  • українсько-британських навчаннях Козак Мейс-2022;
  • багатонаціональних навчаннях Світла Лавіна-2022;
  • українсько-польських навчаннях Сільвер Сейбер-2022;
  • українсько-американських навчаннях Сі Бриз-2022;
  • українсько-румунських навчаннях Ріверайн-2022,
  • багатонаціональних навчаннях Кльонова Арка-2022
  • багатонаціональних навчаннях Вікінг-2022.

Документ ще має підписати президент.

     Вода є одним з найважливіших природних ресурсів, тому стан водних ресурсів, водність річок та інші аспекти водокористування мають велике значення для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту. Останнім часом ці проблеми загострилися і потребують негайного вирішення. Миколаївщина – не виняток, а навпаки область, яка знаходиться у зоні посушливого клімату і дефіциту водних ресурсів.

8 грудня 2021 року відбулося панельне обговорення «Екологія водних ресурсів Миколаївщини: стан, загрози, шляхи вирішення проблем», організоване UKRAINE CRISIS media center та  Norwegian Embassy (Kyiv), модератор заходу – журналіст Ігор Данилов.

Запрошені експерти доповіли по наступним питанням:

1.Стан та водність річок

2.Шляхи відновлення малих річок

3.Чи загрожує регіону дефіцит прісної води

4.Ситуація навколо Олександрівського водосховища: оцінка ризиків

5.Чи залишиться курорт Коблево?

    По двом першим питанням з доповіддю виступив начальник відділу техногенно-екологічної безпеки Регіонального офісу водних ресурсів Миколаївської області  Руслан Туз. Ситуація що стану водних ресурсів в області досить складна. Зміни клімату, а саме відсутність довготривалого сніжного покриву, розорення заплав, порушення природоохоронного законодавства і недбале ведення сільськогосподарської діяльності приводить до таких наслідків, коли малі і великі річки міліють, заростають, погіршується якість води. В Миколаївській області деякі показники суттєво відрізняються від таких же показників сусідніх Одеської та Херсонської областей. Тому є і об’єктивні причини, а саме той фактор, що Дніпро і Дунай  - це значно більші річки за наш Південний Буг. Велику шкоду завдають численні ставки, водосховища та місцеві дамби, які порушують природну течію. В процесі інвентаризації було знято 59 ставків, а також розчищена річка Сосик в рамках здійснення Програми ревіталізації.  Планується створення мобільної лабораторії, яка буде моніторити гідрохімічні показники. А взагалі необхідно посилити відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Учасники обговорення висказали ідею створення Програми на державному рівні, яка була б спрямована на збереження та покращення стану водних ресурсів України.

      Лариса Патрушева, доцент кафедри екології Медичного інституту ЧНУ імені Петра Могили зупинилась на проблемах забезпеченості водності річок, а також на підземні ґрунтові води, які відіграють важливу роль у водозабеспеченні. В останні роки норма підтримується в основному за рахунок короткочасних та інтенсивних злив. Кількість опадів, яка випадає на поверхню землі, не завжди потрапляє в ґрунт, значна маса їх іде на випаровування, не встигаючи потрапити в глибокі шари та сформувати підземний стік.

Також у нас існує особливість водозабору завдяки розподілу земельного фонду країни, який історично складається з прямокутників, не враховуючи природний ландшафт.  У багатьох країнах використовується контурне землеробство, як приклад, була продемонстрована мапа штату Пенсільванія, де можна побачити, як враховують ті ж самі річки та водойми при розподілу землі. Завдає шкоди зарегульованість річок водозабору і ця проблема теж потребує вирішення на законодавчому рівні.

     Багато суперечок виникає з приводу впливу на стан річки Південний Буг Південноукраїнської АЕС. Цей енергокомплекс потребує річкової води для охолодження атомних реакторів. Олександрівське  водосховище використовується для потреб гідроенергетики, для забезпечення роботи Олексадрівської ГЕС і Ташликської ГАЕС.  У 2015 році було штучно підійнято рівень води в Олександрівському водосховищі до 16м, що призвело до затоплення унікальних, цінних природних та історичних місцевостей. Зараз енергетики мають намір підняти цей рівень до відмітки 20,7м. Питання актуальне та болюче. Про вплив Олександрівського водосховища на стан річки Південний Буг  розповіла доцент кафедри екології та природоохоронних технологій НУК імені адмірала Макарова Інна Тимченко.

Також вона звернула увагу на необхідність демонтажу старих гребель та очищення гирла річок.

Директор регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Олег Деркач приділив увагу до проблеми наступу моря, загрозі курортам Коблево та іншим.

Останнім часом море почало наступати, воно захоплює берег, що у близькому майбутньому призведе до втрати пляжів, а це лінія 4,5 км. Зараз розробляється проект берегоукріплення, реалізація цього проекту оцінюється в 500 млн. грн. Експерт розповів, що Україна відноситься до малозабезпечених країн водними ресурсами, тому важливо зберегти малі і великі річки, які потерпають від забруднення, замулення, виснаження і взагалі деградовані системою ставків. Заплави – це основа річок, тому важливо їх зберігати, щоб відновляти малі річки, треба знати причину «хвороби». Проблем у цьому напрямку багато, тому про них треба говорити і вирішувати.

Обговорення носило конструктивний характер, журналісти ставили запитання експертам по багатьом напрямкам стосовно екології водних ресурсів Миколаївщини, які турбують громадськість.

 

 Ніна Войтова