«Якби миколаївці бачили його роботи скрізь – ми всі ставали б кращими. Місто ставало б кращим», - в бібліотечній «Артгалереї на Потьомкінській» відкрилась виставка Леоніда Ященка «Місто моїх снів».
Возможно, это изображение (2 человека, люди сидят, люди стоят и в помещении)
Перехрестя вулиць, затишне світло нічних вікон та ліхтарів - чи то літо, чи осінь, зима, а може й весна, ти йдеш і милуєшся містом, в якому живеш чи мрієш поки що тільки жити. «Місто моїх снів» – таку назву має виставка Леоніда Ященка, яка відкрилася у бібліотечній «Артгалереї на Потьомкінській» 15 грудня.
Возможно, это художественное изображение (1 человек)Возможно, это художественное изображениеВозможно, это художественное изображение (дерево и на открытом воздухе)
Експозиція складається із 17 робіт. Вони були написані у різні роки. У кожній із них Миколаїв постає перед глядачем одночасно реалістично та фантастично. Леонід Ященко навмисно уникає копіювання міських краєвидів. Все побачене художник намагається творчо переосмислити, при цьому дає волю фантазії. У його картинах кожен знайде щось своє, від чого щемить серце і ностальгуєш. Художник ніби запрошує на екскурсію з одного боку знайомими та водночас маловідомими куточками Миколаєва. Затишні дворики з трохи відкритими ажурними воротами, старими, скриплячими під ногами сходами занурюють у спогади та роздуми. Храмів купола у поєднанні з сучасними багатоповерхівками центру міста й автомобілями, що поспішають кудись, задумливі та романтичні городяни, які прогулюються під гуркіт трамваїв, засипані снігом або прикрашені цвітінням дерев вулиці – тут все близьке та рідне.
Возможно, это художественное изображение (1 человек, стоит и в помещении)Возможно, это художественное изображение
«Я думаю, що якби роботи Леоніда Ященка були не тільки в нашій бібліотеці, якби миколаївці могли бачити його роботи скрізь – ми всі ставали б кращими. І наше місто ставало б кращим», - підкреслила під час відкриття виставки директор Центральної міської бібліотеки ім. М Л. Кропивницького Інга Хоржевська.
Живопис у житті Леоніда Ященка з`явився п`ятнадцять років тому. Протягом цього часу художником було написано сотні картин, проведено багато персональних виставок. Леонід Ященко член національної спілки художників України, улюбленець миколаївських поціновувачів мистецтва.
 
Павло Москальов

Українські нардепи провалили відстрочку обов'язкового введення касових апаратів для ФОПів до 2023 року. Відповідне голосування відбулося 17 грудня.

Мовиться про законопроєкт №6376. Його не вдалося навіть внести до порядку денного, адже за це проголосували тільки 102 політиків.

Відтермінування не змогли продовжити

Автори документа пропонували відтермінувати введення касових апаратів для ФОПів ще на один рік. Втім, нардепи провалили голосування, адже їх на засіданні – дуже мало. Зазначимо, що 17 грудня відбувалося останнє пленарне засідання парламенту в 2021 році. Це означає, що терміни розширеного застосування касових апаратів ФОПами не перенесуть. Тож вже з 1 січня 2022 року приватним підприємцям доведеться ними користуватися.

Що казали у "Слузі народу"

Напередодні про це голосування висловився у своєму телеграм-каналі "слуга народу" Олександр Качура. Він передбачав, що відповідне рішення щодо ФОПів не ухвалять. На його думку, підприємці виступають не за відтермінування фіскалізації, а за повне її скасування. Він наголосив, що потрібно комплексно підходити до вимог протестувальників, а не "просто робити політичні заяви й виступати з трибуни".

Більшість нардепів не прийшли на позачергове засідання

Раніше у Раді збирали підписи, аби провести 17 грудня позачергове засідання. Його призначають на вимогу щонайменше 155 нардепів. Ці голоси вдалося зібрати, тож спікер парламенту підписав відповідне розпорядження. Для ухвалення рішень потрібні голоси щонайменші 226 політиків, натомість їх зібралося близько 100.

Хто був на засіданні станом на 13:32

​"Слуга народу" – 35 нардепів;

ОПЗЖ – 10;

"Європейська солідарність" – 15;

"Батьківщина" – 8;

"За Майбутнє" – 10;

"Голос" – 9;

"Довіра" – 3;

Позафракційні – 7.

Протести ФОПів під Радою: коротко

Вдень 17 грудня під будівлю українського парламенту вийшли протестувати ФОПи.Вони вимагали перенести обов'язкове впровадження касових апаратів. У ході мітингу між підприємцями та силовиками сталися сутички. Все тому, що демонстранти намагалися перекрити рух вулицею Грушевського та пройтися маршем. Протестувальники розгромили авто правоохоронців, а ті натомість почали затримувати учасників акції.

 Джерело: 24 канал

 

Перший заступник прокурора прокуратури Миколаївської області Денис Фальченко звинуватив директора КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних захворювань» Світлану Федорову у незаконному розтраті 118 тисяч гривень із резервного фонду обласного бюджету.

Про це йдеться у документі, який є у розпорядженні «Злочинності.НІ».

Документ від Фальченка адресовано начальнику управління охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації Максиму Безносенку. У ньому йдеться про те, що раніше інфекційка провела закупівлю двох апаратів штучної вентиляції легень без процедури тендеру, оскільки ці товари відносяться до екстреної необхідності. Лікарня уклала договір від 19 березня 2020 року з фірмою ТОВ «Торгівельно-промислова палата «НЗ.Техно» на 1 мільйон 814 тисяч та виплатила податок на додаткову вартість у розмірі 118 тисяч 672 гривень. При цьому, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямовані на запобігання виникненню та розповсюдженню COVID» ліки та обладнання, які необхідні для лікування коронавірусу, звільняється від оподаткування податком на додаткову вартість операції зі везіння на митну територію України.

Апарат штучної вентиляції легень належить до переліку цих продуктів.

«Таким чином, КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних захворювань» Миколаївської обласної ради безпідставно заплатив ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «НЗ.Техно» податку на додаткову вартість у сумі 118 тисяч 672 гривні», - йдеться у документі.

Фальченко зазначає, що КНП є закладом охорони здоров'я, таким чином управління охорони здоров'я Миколаївської ОДА як уповноважений державою орган контролює діяльність «інфекційки», у тому числі, ефективне витрачання коштів. У зв'язку з цим перший заступник прокурора цікавиться у Безносенка, які він вжив заходів для усунення порушень, зокрема, чи звернувся облздоров'я до суду з позовом про визнання недійсними положень договору про закупівлю двох апаратів ШВЛ.

Кабмін заборонив головлікарям призначати собі зарплату в десятки разів більшу, ніж у підлеглих.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою ліквідує диспропорцію між розміром оплати праці медпрацівників та керівників закладів охорони здоров'я.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2022 року. Відповідно до постанови посадовий оклад керівника не може перевищувати розміру середньої заробітної плати медпрацівників установи більш ніж на 60%. Також керівники будуть зобов'язані диференціювати рівень заробітної плати працівників з урахуванням їхньої кваліфікації, обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи.

– Сьогодні розмір посадового окладу керівника може у 10 разів перевищувати мінімальний посадовий оклад лікарського складу колективу. Така ситуація демотивує колектив працювати далі. Тому тепер керівники закладів охорони здоров'я будуть мотивовані вживати заходів щодо підвищення заробітної плати своїм працівникам, – сказав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

У Кабміні вважають, що нерівномірний та нераціональний розподіл доходів КНП (лікарень) призводить до відсутності та зневаги з боку керівників щодо механізму стимулюючих виплат.

З наступного року в Україні піднімуть мінімальну зарплату для медиків: вона становитиме 13,5 тисячі гривень для медперсоналу та 20 тисяч гривень для лікарів.

Обсяг світового видобутку нафти може впасти на 30% до кінця поточного десятиліття у зв'язку зі скороченням інвестицій у види палива, прогнозує Саудівська Аравія.

Про це повідомляє "Green Deal".

- Ми наближаємося до фази, яка може стати небезпечною у разі недостатньої витрати на енергетику, - цитує Bloomberg міністра енергетики Саудівської Аравії принца Абдулазіза бен Салмана.

За його словами, результатом цього може стати «енергетична криза». Міністр зазначив, що щоденний обсяг видобутку нафти може скоротитися на 30 мільйонів барелів до 2030 року. Він закликав енергетичні компанії та інвесторів ігнорувати «лякаючі повідомлення» щодо нафти та газу. Раніше аналогічне попередження зробив міністр фінансів країни Мохаммед аль-Джаддан.

Погляди міністрів суперечать позиції більшості активістів у сфері захисту навколишнього середовища, які вважають за необхідне вживати заходів для того, щоб уповільнити темпи глобального потепління. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) закликало до припинення нових інвестицій у види палива для досягнення нульового рівня викидів парникових газів до 2050 року.

Саудівська Аравія, найбільший у світі експортер нафти, входить до країн, які продовжують вкладати мільярди доларів у нарощування видобутку. Країна намагається збільшити потужності до 13 мільйонів барелів на добу. Світові витрати на проекти в нафтогазовому секторі впали на 30% у 2020 році і лише трохи відновилися цього року.