Через удар пандемії і після багатомільярдних вливань в економіки великих країн весь світ переживає період високої інфляції, і Україна тут не виняток. Зниження котирувань на продовольство і енергоресурси, як очікується, послабить, але не зупинить зростання цін.

Світове зростання цін під тиском пандемії б'є рекорди. У США в листопаді зафіксували найвищу інфляцію за останні майже 40 років. У річному вимірі вона досягла 6,8% проти 7,2% в 1982 році. А в єврозоні зростання цін оновило рекорд за останні 13 років, досягнувши 4,1%. Наприклад, у Німеччині-найбільшій економіці ЄС - інфляція в жовтні була максимальною з 1993 року - 4,5%.

У США, за даними Bloomberg, найбільший ефект на інфляцію був від зростання цін на бензин, житло, продукти харчування та автомобілі. Крім того, вплив зробило підвищення зарплат, яке все ж було менше інфляції. На ціни вплинула зміна структури споживчих ринків, логістичних ланцюжків і, звичайно ж, фінансові вливання від урядів для підтримки певних секторів економіки і населення.

Подібні стимули вводили практично всі країни. За даними Міжнародного валю

Подібні стимули вводили практично всі країни. За даними Міжнародного валютного фонду, в цілому в усьому світі для підтримки економіки і населення було виділено близько 16 трлн доларів. Це всього на 4 трлн доларів менше річного ВВП США.

Інфляція негативно впливає і на загальний розвиток економіки. Якщо аналітики Fitch ще у вересні очікували зростання світової економіки за підсумком 2021 року на 6%, то в жовтні погіршили прогноз до 5,7%. Причина - негативні наслідки високої інфляції і зберігаються збої в ланцюжках поставок товарів. Про погіршення очікувань зростання економіки України РБК-Україна писало в кінці листопада. У поточному році зростання ВВП не перевищить 3%, а значить - економіка повністю не відновиться після" ковидного " кризи.

Пік пройдено, але зростання цін не зупинити

В Україні пік інфляції був у вересні, тоді в річному вимірі зростання цін досягло 11%. У Національному банку очікують, що вже найближчим часом темпи інфляції знизяться, і за підсумком року вона залишиться в межах 10%.

"Ми бачимо, що інфляція сповільнюється, але йде трохи вище тієї траєкторії, яку ми закладали в свій прогноз. Близько 10% ми будемо мати на кінець року, якщо не відбудеться будь-яких значних сюрпризів. Тренд на уповільнення інфляції продовжиться", - заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

У Міністерстві фінансів вважають, що прискорення інфляції в поточному році – загальносвітовий феномен, викликаний підвищенням світових цін, в першу чергу, на енергоносії і продовольство.

"Однак поки виглядає так, що пік зростання світових цін вже пройдено, і надалі інфляція буде сповільнюватися. У листопаді інфляція в Україні в річному численні сповільнилася до 10,3%, що виглядає не так вже й драматично на тлі інфляції в 6,2% в США. Є очікування, що інфляція в Україні сповільниться до однозначних показників за підсумками поточного року і в наступному році продовжить знижуватися", – сказали РБК-Україна в Мінфіні.

Для стримування інфляції правління Нацбанку з 10 грудня підвищило облікову ставку до 9%, після збереження її протягом двох місяців на рівні 8,5%. "Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до 5%", – пояснив регулятор.

У жовтні зростання споживчих цін знизилося до 10,9% в річному численні, в листопаді – до 10,3%. У НБУ це пояснюють ефектом низької бази порівняння, хорошим урожаєм і регулюванням тарифів ЖКГ. Однак темпи зниження інфляції залишаються досить низькими, відзначають в регуляторі.

Ситуація ускладнюється і тим, що прискорення глобальної інфляції змушує провідні центробанки посилювати монетарну політику. Це призводить до зниження інтересу інвесторів до активів країн з ринками, що розвиваються, до яких відноситься і Україна.

Крім того, інфляційні ризики посилюються геополітичним напруженням. Небезпека активізації військових дій з боку Росії негативно позначається на вартості українських активів і стані валютного ринку.

Прискорюють інфляцію також високі ціни на газ і продовольство. Проте в НБУ прогнозують незабаром зниження зростання цін і на продовольство через високі врожаї, і на газ в Європі після завершення опалювального сезону. "Фундаментальний тиск також поступово послабиться з урахуванням очікуваного уповільнення темпів зростання зарплат в наступному році", - відзначають в НБУ.

Втім, очікування НБУ за середньорічною ціною газу в 460 доларів виглядають досить оптимістично. Поки на тлі посилення геополітичних ризиків і припинення сертифікації ПП-2, прогнози ціни газу до весни в Європі не поліпшуються. Днями вартість газу на біржах після деякого зниження знову перевищила 1300 доларів.

Середньорічна ціна газу навряд чи знизиться до 460 доларів за тисячу кубометрів, як прогнозують в НБУ, після завершення опалювального сезону. Це буде практично неможливо без запуску "Північного потоку-2". А за деякими прогнозами, сертифікація оператора ПП-2, а відповідно і запуск газопроводу, може затягнутися.

Промисловість "натисне" на інфляцію

На зростання споживчих цін в Україні буде "тиснути" і підвищення цін виробників промислової продукції – в листопаді в річному вимірі індекс виріс на 60,7%. Ефект від цього буде проявлятися поступово, починаючи з перших місяців 2022 року.

Професор економіки Олексій Плотніков вважає, що і Кабмін, і НБУ спочатку прорахувалися в своїх прогнозах. "Думаю, вони не врахували в належній мірі світові процеси - і кількісні пом'якшення США, і друкування грошей банком Європи. Наша економіка дуже нестійка. Найменший подих зсередини або зовні у нас викликає серйозний стрибок", – сказав економіст РБК-Україна.

Плотніков вважає, що інфляція за підсумком поточного року буде в межах 11%. А наступного року на зростання цін продовжить впливати і пандемія, і ціни на енергоресурси, на транспорт, продукти харчування та метал.

"Зростання цін неминуче. Спасибі, звичайно, Нацбанку, що він намагається ставкою регулювати інфляцію, але це в реальних умовах далеко не єдиний механізм, який потрібно застосовувати", – сказав співрозмовник.

Уряд, на його думку, має вводити обмеження на рентабельність у деяких галузях, зокрема в енергетиці, як це вже було зроблено на роздрібному ринку нафтопродуктів. "Потрібно обмежити рентабельність, визначити максимальний прибуток, незважаючи на те, що таке регулювання суперечить меморандуму з МВФ", – зазначив Плотніков.

У Мінфіні також не виключають, що прогноз на наступний рік по інфляції не виправдається, і, можливо, буде потрібно переглядати бюджет. "При поданні у Верховній Раді доопрацьованого до другого читання проекту бюджету на 2022 рік Міністерство фінансів чітко відзначало існування значних ризиків наступного року", – зазначив Мінфін у коментарі виданню.

Серед ризиків у Мінфіні також називають невизначеність ситуації з пандемією, волатильність світових цін і потенційне уповільнення економіки Китаю, як і світової. Але предметно про перегляд бюджетних показників можна буде говорити лише після перших місяців 2022-го року.

Джерело: РБК-Україна