Що потрібно знати про пробіотики та імунітет

 

Поняття «імунітет» нерозривно з поняттями «імунна система», «органи імунної системи» і «клітини імунної системи».
Імунітет (лат. Immunitas - звільнення, позбавлення від чого-небудь) - це здатність імунної системи рятувати організм від генетично чужорідних об'єктів. Імунна система влаштована складно.
Головний принцип – розпізнати чужорідні організми або ж клітини, здійняти тривогу й позбутися їх. Це забезпечується двома механізмами:
- вродженим імунітетом - успадковується дитиною від матері, люди з народження мають в крові антитіла надбаним імунітетом;
- з'являється після потрапляння у кров чужорідних білків, наприклад, після перенесення інфекційного захворювання.

Також вирізняють два різновиди стійкості організму до дії різних факторів: специфічна резистентність - це стійкість організму до дії якогось одного агента. Наприклад, виникнення імунітету після одужання від таких інфекційних захворювань як віспа, чума, кір. До цього ж виду резистентності відносяться і підвищена стійкість організму після вакцинації. неспецифічна резистентність - це стійкість організму до дії одразу декількох агентів.

Імунітет безпосередньо залежить від стану нашого кишечнику - саме там, в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, розташовані до 80% імунних клітин. Мікрофлора кишечнику (кишковий мікробіом) при контакті з патогенами стимулює і формує так звану клітинну імунну відповідь – розпізнавання нового або «пригадування» старого чужорідного елементу та їх знищення. Клітини слизової оболонки кишечника координують захисні механізми організму і регулюють ініціацію, збереження і «роздільну здатність» імунної відповіді. За умови правильної і злагодженої роботи цих імунних клітин наш організм здатний самостійно протистояти будь-яким захворюванням. Якщо ж виникає якийсь збій - ми отримуємо неприємності зі здоров'ям.

"На сьогоднішній день найефективнішим способом збереження збалансованої мікрофлори кишечника лікарі визнають застосування пробіотиків".

Пробіотики (від грец. «про» - сприяє і «біос» - життя) - це «живі» корисні бактерії, що відновлюють баланс кишкової мікрофлори, зміцнюють імунітет і позитивно впливають на здоров'я організму в цілому. Пробіотики конкурують з патогенною мікрофлорою, не дозволяючи патогенам або шкідливим мікроорганізмам рости і розвиватися. Пробіотики підвищують неспецифічну резистентність організму, чинять імуномодулюючу дію, стримують вироблення бактеріальних токсинів, а також збільшують синтез вітамінів групи В, зменшують кількість і вираженість побічних ефектів від антибіотиків.

"Також, як допоміжний засіб, пробіотики використовують в терапії цукрового діабету, атопічного дерматиту, лактозної непереносимості тощо"
 
Більшість пробіотиків-бактерій відносяться до двох родів: лактобактерії (лат. Lactobacillus) і біфідобактерії (лат. Bifidobacterium). Кожний рід цих бактерій містить значну кількість видів, а у кожного виду є різні штами. Це важливо пам'ятати, тому що різні штами можуть бути по-різному корисними для різних органів нашого тіла.
При проблемах з кишечником, найчастіше, спочатку призначаються пробіотики, а потім пребіотики.
Пребіотики, на відміну від пробіотіків, не заселяють кишечник бактеріями ззовні, а стимулюють ріст власної мікрофлори. Це своєрідний харчовий субстрат для корисних бактерій. Корисна дія пребіотиків починається безпосередньо у товстому кишечнику, де вони стимулюють ріст і активність корисних живих мікроорганізмів – лакто- та біфідобактерій, забезпечуючи їх стійкість і тим самим захищаючи організм від шкідливих речовин.
До найбільш перспективних пребіотиків прийнято зараховують інулін, олігофруктозу, галакто-олігосахаріди, лактулозу. Інтерес до пробіотичних досліджень та їх потенційних переваг з'явився зовсім недавно і стрімко зростає. За період з 1994 р дослідження щодо застосування пробіотиків у педіатрії демонструють 90-кратне зростання. А 10 найбільш цитованих статей за останні два десятиліття були присвячені ролі пробіотиків у лікуванні алергії.
Однією з найважливіших властивостей про- та пребіотиків є їхня здатність впливати на імунну систему людини. Регуляція імунітету - це ключовий засіб, за допомогою якого пробіотики впливають на весь організм господаря. Ця властивість відіграє велику роль при інфекційних і ракових захворюваннях, вакцинаціях, алергіях, аутоімунних і запальних процесах.
Останнім часом велику увагу привертає застосування синбіотиків – продуктів, що містять як пробіотики, так і пребіотики. Назва «синбіотик» походить від терміну синергізм (грец. Synergia - співпраця, сприяння), оскільки одночасна дія про- та пребіотичного компонентів забезпечує кращий ефект, ніж дія кожного з них окремо.


Джерело - zhyvyaktyvno.org